12 грудня  2024 р.

НАУКОВО- ПРАКТИЧНОГО СЕМІНАР

присвячений

Всесвітньому дню загального медичного забезпечення   

«Лабораторна діагностика як необхідна складова  медичних послуг»

ПРОГРАМА СЕМІНАРУ

12 грудня 2024  року на кафедрі клінічної лабораторної діагностики, мікробіології та біологічної хімії Національного фармацевтичного університету відбувся науково-практичний семінар, присвячений Всесвітньому дню загального медичного забезпечення, «ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ЯК НЕОБХІДНА СКЛАДОВА МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ».

Загальне медичне забезпечення означає, що всі люди мають доступ без будь-якої дискримінації до комплексних та якісних медичних послуг у разі потреби, не зазнаючи фінансових труднощів. Загальне медичне забезпечення включає весь комплекс основних медичних послуг – від зміцнення здоров’я до профілактики, діагностики, лікування, реабілітації та паліативного догляду протягом усього життя. В даний час лабораторна діагностика є одним з найбільш інформативних методів дослідження в медицині, саме її результати є вирішальним фактором у виборі тактики лікування більшості хвороб.

Особлива увага на семінарі була приділена питанням сучасної лабораторної  діагностики, практичної підготовки ЗВО цього  напрямку, особливостям роботи   лабораторій в умовах воєнного часу, перевагам нових методів лабораторної діагностики, зокрема в трансплантології, методам та можливостям цитологічної діагностики в онкології, перспективам використання імуноферментних методів у клініці внутрішніх хвороб та інноваційнім автоматичним методам аналізу у цитології, лабораторних досліджень факторів навколишнього середовища.

У заході взяли участь 46 осіб, серед яких – фахівці-практики з лабораторної діагностики, здобувачі вищої освіти спеціальності 224 Технології медичної діагностики та лікування, викладачі кафедри.

Дякуємо всім, хто знайшов можливість взяти участь у семінарі науково-практичного семінару. Сподіваємось на тривалу й плідну наукову співпрацю!

 

28 КВІТНЯ СВІТ ВІДЗНАЧАЄ ДЕНЬ БІОЛОГІЧНОГО ГОДИННИКА

📍Традиція відзначати це свято родом з США. Історія заснування невідома, але день має велику цінність, змушуючи людей прислухатися до свого організму.

📍День біологічного годинника демонструє складний звʼязок між нашими внутрішніми циркадними ритмами і зовнішнім світом. Це свято підкреслює глибокий вплив нашого біологічного годинника на режим сну, настрій, метаболізм і загальний стан здоров’я, закликаючи до глибшого розуміння і поваги до цих внутрішніх хронометристів.

📍Циркадний ритм (біологічний годинник) – це добові фази активності, які повторюються. Він потрібен для того, щоб регулювати графік сну, неспання, харчову поведінку, рівень гормонів та інші процеси. На регуляцію циркадного ритму впливає концентрація гормонів в різний час доби та генетичні механізми.

📍Наші циркадні ритми, 24-годинні цикли, що є частиною внутрішнього годинника організму, відіграють вирішальну роль у визначенні режиму сну і неспання. Керовані головним годинником мозку, ці ритми залежать від сигналів навколишнього середовища – передусім світла і темряви – і таким чином диктують не лише режим сну, але й харчування, виділення гормонів, температуру тіла та інші життєво важливі функції організму.

⚡️Причини збою в біологічних ритмах можуть бути різними: робота в ніч або добу, різка зміна часових поясів, дефіцит сну, розлад харчового графіка.

⚡️Концепція біологічних ритмів сягає корінням у глибину століть, а згадки про них можна знайти ще в давньогрецьких текстах.

⚡️Сучасні наукові дослідження розпочалися наприкінці 19-го та на початку 20-го століть і завершилися відкриттям “генів-годинників”, які контролюють ці ритми. Ці гени гарантують, що наші фізіологічні процеси синхронізуються з циклом день-ніч, оптимізуючи здоров’я і функціонування.

 

24 КВІТНЯ 2024 РОКУ – ДЕНЬ ПОРЯТУНКУ ЖАБ

🐸День порятунку жаб (Save the Frogs Day) — це щорічний захід, який проходить щорічно 28 квітня і спрямований на підвищення обізнаності про важливість збереження земноводних і загрози, з якими стикаються популяції жаб у всьому світі.

📍Ця подія створена і координується організацією SAVE THE FROGS! з 2009 року активісти та волонтери цієї організації проводять освітні заходи по всьому світу, надають освітні матеріали для бажаючих долучитися до цієї природоохоронної акції.

📍День захисту жаб є найбільшим у світі днем просвітницької діяльності та дій зі збереження земноводних. З моменту свого заснування у 2009 році ця глобальна подія надихнула людей, громади та організації у 58 країнах світу підвищити обізнаність про критичні загрози, з якими стикаються популяції земноводних, та зробити значущі кроки для їхнього захисту.

⚡️Амфібії, включаючи жаб, саламандр, тритонів і ропух, є одними з найбільш зникаючих груп тварин на планеті. Ці дивовижні створіння відіграють вирішальну роль в екосистемах як хижаки і жертви, сприяючи боротьбі зі шкідниками та слугуючи індикаторами здоров’я навколишнього середовища. Однак вони стикаються з безпрецедентними викликами й загрозами через руйнування середовища існування, забруднення, зміну клімату, інвазивні види та хвороби.

⚡️Вплив Дня захисту жаб виходить за рамки одного дня, оскільки він має на меті прищепити стійку прихильність до раціонального природокористування та збереження амфібій. Створюючи глобальну спільноту обізнаних та активних громадян, ініціатива сподівається зупинити скорочення популяцій амфібій і забезпечити здорову планету для майбутніх поколінь.

📍День захисту жаб уособлює колективну силу індивідуальних дій, спрямованих на вирішення однієї з найактуальніших природоохоронних проблем сучасності. Беручи участь у цьому глобальному русі, кожен з нас може зробити свій внесок у хвилю позитивних змін у природозахисній діяльності.

📍Цей день є нагадуванням про вирішальну роль, яку жаби відіграють у підтримці здорових екосистем, і підкреслює нагальну потребу в діях для захисту цих вразливих видів.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИН

(ДЕНЬ ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИН)

Щороку 24 квітня у світі проходить День захисту лабораторних тварин. Мета цього дня – привернути увагу світової спільноти до морально-етичних проблем проведення лабораторних досліджень та експериментів над живими тваринами, які відчувають біль, страх, дискомфорт та зазнають інших страждань.

Над ким проводять експерименти?

Для проведення експериментів використовують тварин різних видів. Найчастіше об’єктами дослідів стають щурі, миші, примати, собаки, коти, кролики, жаби. Окрім того, використовують навіть мух, хробаків та інших комах. Переважно цих тварин спеціально розводять для проведення дослідів, чи передають з притулків для тварин, а окремі дикі види відловлюють для цих цілей з природних умов.

А як бути із законодавством?

Ще у 1959 році було розроблено три основні принципи використання тварин для дослідів:

1. Заміна методів досліджень над тваринами методами, які виключають використання тварин (наприклад, методи комп’ютерного моделювання), якщо це дозволяє досягнути однакових дослідних результатів. При цьому саме методам проведення досліджень без використання тварин має віддаватись перевага.

2. Віддавати перевагу методам, які дозволяють отримати необхідну інформацію з дослідів над меншою кількістю тварин, або більше інформації з дослідів над тією ж кількістю тварин.

3. Вдосконалення методів, які полегшують або мінімізують потенційний біль, страждання, виснажування тварин, та покращують добробут тварин, що застосовуються для дослідів.

Національне законодавство України оперує поняттям «експериментальна тварина», та дозволяє використання цих тварин у наукових експериментах, біологічному тестуванні, навчальному процесі лише в разі, якщо відсутня можливість заміни їх іншими альтернативними методами і об’єктами, та лише за наявності дозволу на проведення експериментальних досліджень над твариною. Окрім того, процедури, за яких існує небезпека травмування тварин або заподіяння їм гострих чи тривалих больових подразнень, проводяться лише в умовах знеболювання.

До експериментів забороняється залучати тварин, які важко переносять неволю, закритий простір, дресирування. Також забороняється позбавляти тварин хірургічним шляхом можливості видавати звуки та використовувати травмуючі методи при відбиранні з тварин клітин.

Однак, попри ці законодавчі норми, тварина так чи інакше відчуває біль і страждання, а все її життя проходить у ритмі дослідів та втручань у організм, що призводить до подальшої загибелі чи евтаназії.

Тестування косметики на тваринах в Україні

У Європейському Союзі з 2013 року повністю заборонена косметика, тестована на тваринах.

У липні 2019 року Міністерство охорони здоров’я України ініціювало обговорення питання щодо посилення вимог до косметичної продукції і заборони випробування на тваринах в рамках підготовки Регламенту на косметичну продукцію, розробленого на основі Регламенту ЄС №1223/2009.

“Це, зокрема, актуально щодо заборони випробування косметики на тваринах і перехід на новітні технологічні розробки, зокрема альтернативні методи тестування косметичної продукції. Наразі в Україні немає затверджених методологій альтернативних випробувань безпеки косметики. Перехідний період дозволить українському косметичному бізнесу розвиватись без перешкод” – йдеться в заяві.

З метою прийняття заборони тестування косметики на тваринах було розроблено проєкт постанови КМУ « Про затвердження Технічного регламенту на косметичну продукцію». Сподіваємося, ця заборона буде прийнята уже згодом.

Слід зазначити, що 01 вересня 2021 року на території Національного фармацевтичного університету, у рамках підготовки до 100-річного ювілею, відкрита скульптурна композиція “Феномен наук про здоров’я”. Ректор Національного фармацевтичного університету Алла КОТВІЦЬКА зазначила, що “ця скульптурна композиція символізує вдячність людства лабораторним тваринам за внесок у наукові відкриття, стала першою в Україні. Лабораторні тварини – ідеальні помічники вчених вже багато десятиліть поспіль. Сьогодні наукова спільнота переосмислює підходи до наукових досліджень, починаючи застосовувати новітні технології: біоінженерні, тривимірне моделювання, клітинні культури”.

Навчально-науковий інститут прикладної фармації та кафедра біологічної хімії та ветеринарної медицини долучається до відзначення важливого заходу та пропонує до перегляду постерні доповіді, надані школярами, здобувачами освіти, викладачами та науковими співробітниками України, Грузії та Литовської Республіки. 

За підсумками заходу відзначені автори найкращих за змістом та актуальністю доповідей.

Диплом 1 ступеню:
• El Assri Abdeladim, Beri Zakaria, Sekkat Amane Allah: “Animal experiments: a historical perspective” (Королівство Марокко).
• Vadym Galuzinskyi, Dmytro Lytkin, Julija Razumiene: “Invertebrate laboratory animals as an alternative to vertebrates” (Україна, Литовська республіка).
• Грось Єва, Кушнір Володимир: “Сучасні технології як альтернатива живим лабораторним тваринам” (Україна).

Диплом 2 ступеню:
• Igor Seniuk, Vera Kravchenko, Nodar Sulashvili: “Culture of laboratory animal care” (Україна, Грузія).
• Гнатенко Даря: “Альтернативи дослідам на лабораторних тваринах” (Україна).
• Тюніна Дарія: “Милосердя або вбивство? Дискусія про евтаназію лабораторних тварин” (Україна).

Диплом 3 ступеню:
• Єлизавета Авраменко: “Лабораторні тварини в навчальному процесі” (Україна).
• Богомолова Поліна: “Захист лабораторних тварин” (Україна).
• Богдан Соколов, Даніель Пандас: “Світова роль амфібій в освітньому процесі” (Україна).
• Дарія Коваль: “Використання лабораторних тварин у тестуванні косметики” (Україна).

ПОСТЕРНІ ДОПОВІДІ 

1. 2.    3. 4.

    5.    6.

7 .    8.   9.    10. 11.    12 13 14. 15.   16. 17. 

 

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЩУРА !

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ВІТАМІНУ С !